Помощь зала: мтДНК
May. 12th, 2011 10:25 pm Жизнь поделена на условное количество моментов - годы, месяцы, дни, часы. Если из всего времени, отпущенного нам - пускай это будет 75 лет - забрать время учебы и маразма, остается не многим более 40-50 лет. Заберем отпуски и праздники, сон, обеды, свидания с девушками (юнность) или докторами (старость); походы в магазин и больничные - выйдет, что на работу у нас остается не так уж и много - это часов 40 в неделю (если вы последователь Любищева - тогда в два раза больше), а в году пускай будет грубо 36 рабочих недель.

В среднем один эксперимент берет две недели - от начала до оформления результатов на бумаге и их обсуждение с коллегами. Каждый серьезный эксперимент надо повторить хотя бы трижды, а если не получится один повтор - еще несколько раз. итого получается, что на один опыт нам надо потратить от шести до десяти недель. Значит, за год обычно мы можем сделать до шести законченных экспериментов - если не вести другие темы параллельно.
Шесть экспериментов умножаем на количество лет, которое собираемся посвятить науке - и получаем вполне осязаемое двузначное или трехзначное число - и все! Из этого вывод:
Надо думать и расчитывать каждый эксперимент перед тем, как что-то начинать делать, потому что количество попыток конечно!
Основной вывод - не стесняться и спрашивать знающих коллег. Например, присылая вопросы на разбор на адрес нашей ЖЖ-странички. Эту хорошую традицию начал
tavarishche. Его вопросы про физические параметры митохондриальной ДНК поставили меня в тупик - ответить что-либо внятное я не смог. Возможно, кому-то эта тема ближе, потому что на такие вопросы Гугл ответы выдает довольно неохотно.
Оригинально вопросы заданы на украинском языке - мой русский перевод дублирует их ниже:
UA:
1)наскільки можна вважати спорідненою мтДНК і ДНК прокаріотів? чи можна співвідносити дані щодо бактеріальної ДНК до мтДНК, однак із поправкою на розміри?
2)як мтДНК плаває у самій мітохондрії?
3)в якій конфігурації перебуває мтДНК?
4)чи можна використати показники ядерної ДНК (відстань між нуклеотидами у А конфігурації 2,8нм) для розрахунку довжини мтДНК із її набором нуклеотид?
мене зокрема цікавить розміщення мтДНК у просторі - відомо, що вона двохспіральна і закільцована, однак я не знайшов даних про звязок її із оточуючими білками (напр. як це є із гістонами у ядрі, де ДНК намотана на них). Власне як ті дві закільцьовані нитки плавають у самій мітохондрії? Щодо маси і довжини потрібно просто знати довжину самого кола. Якщо не помиляюся, то для ядерної ДНК вирахувано, що відстань між двома нуклетидами 2,8 нм (у випадку конфігурації А). Так ось - чи можна використати ці показники для розрахунку довжини мтДНК із її набором нуклеотид (16569), в якій конфігурації перебуває спіраль і т.д. ? Точність даних потрбіна для фізичних розрахунків, тому на жаль потрібно все переводити у СІ і при тому потрібна точність ...
Дуже дякую за сприяння!як тільки все вдасться із розрахунками і підготую першу публікацію в періодиці, одразу повідомлю вас, це може бути цікавою інформацією для людей, які займаються молекулярною біологією)
RU:
1. На сколько можно считать похожими ДНК митохондрий и прокариот? Можно ли брать за исходные параметры для мтДНК показатели, характерные для ДНК бактерий, ?
2. Как мтДНК плавает в митохондрии? (есть ли гистоны. шапероны, или она крепится к кристам и т.д.)
3. Какова конфигурация мтДНК?
4. Можно ли использоватьпоказатели ядерной ДНК (расстояние между нуклеотидами и т.п.) для расчета длинны мтДНК?
Интересует в частности пространственное размещение ДНК - известно, что она двухцепочечная и кольцевая, но я не нашелданных про ее взаимодействие с белками (гистоны и т.п.). Как они плавают там? Относительно массы и длинны - мне надо знать просто длинну - и мой вопрос: можно ли использовать расстояние 2,8 нм (ядерная А-форма) для расчета длинны мтДНК (2.8*16500 нукл)? Точность этих расчетов нужны для физических расчетов, поэтому все показатели надо будет перевести в единицы СИ. и довольно точно.
Заранее спасибо и т.д. и т.п.
***
Все идеи - милости просим в комментарии.
В среднем один эксперимент берет две недели - от начала до оформления результатов на бумаге и их обсуждение с коллегами. Каждый серьезный эксперимент надо повторить хотя бы трижды, а если не получится один повтор - еще несколько раз. итого получается, что на один опыт нам надо потратить от шести до десяти недель. Значит, за год обычно мы можем сделать до шести законченных экспериментов - если не вести другие темы параллельно.
Шесть экспериментов умножаем на количество лет, которое собираемся посвятить науке - и получаем вполне осязаемое двузначное или трехзначное число - и все! Из этого вывод:
Надо думать и расчитывать каждый эксперимент перед тем, как что-то начинать делать, потому что количество попыток конечно!
Основной вывод - не стесняться и спрашивать знающих коллег. Например, присылая вопросы на разбор на адрес нашей ЖЖ-странички. Эту хорошую традицию начал
Оригинально вопросы заданы на украинском языке - мой русский перевод дублирует их ниже:
UA:
1)наскільки можна вважати спорідненою мтДНК і ДНК прокаріотів? чи можна співвідносити дані щодо бактеріальної ДНК до мтДНК, однак із поправкою на розміри?
2)як мтДНК плаває у самій мітохондрії?
3)в якій конфігурації перебуває мтДНК?
4)чи можна використати показники ядерної ДНК (відстань між нуклеотидами у А конфігурації 2,8нм) для розрахунку довжини мтДНК із її набором нуклеотид?
мене зокрема цікавить розміщення мтДНК у просторі - відомо, що вона двохспіральна і закільцована, однак я не знайшов даних про звязок її із оточуючими білками (напр. як це є із гістонами у ядрі, де ДНК намотана на них). Власне як ті дві закільцьовані нитки плавають у самій мітохондрії? Щодо маси і довжини потрібно просто знати довжину самого кола. Якщо не помиляюся, то для ядерної ДНК вирахувано, що відстань між двома нуклетидами 2,8 нм (у випадку конфігурації А). Так ось - чи можна використати ці показники для розрахунку довжини мтДНК із її набором нуклеотид (16569), в якій конфігурації перебуває спіраль і т.д. ? Точність даних потрбіна для фізичних розрахунків, тому на жаль потрібно все переводити у СІ і при тому потрібна точність ...
Дуже дякую за сприяння!як тільки все вдасться із розрахунками і підготую першу публікацію в періодиці, одразу повідомлю вас, це може бути цікавою інформацією для людей, які займаються молекулярною біологією)
RU:
1. На сколько можно считать похожими ДНК митохондрий и прокариот? Можно ли брать за исходные параметры для мтДНК показатели, характерные для ДНК бактерий, ?
2. Как мтДНК плавает в митохондрии? (есть ли гистоны. шапероны, или она крепится к кристам и т.д.)
3. Какова конфигурация мтДНК?
4. Можно ли использоватьпоказатели ядерной ДНК (расстояние между нуклеотидами и т.п.) для расчета длинны мтДНК?
Интересует в частности пространственное размещение ДНК - известно, что она двухцепочечная и кольцевая, но я не нашелданных про ее взаимодействие с белками (гистоны и т.п.). Как они плавают там? Относительно массы и длинны - мне надо знать просто длинну - и мой вопрос: можно ли использовать расстояние 2,8 нм (ядерная А-форма) для расчета длинны мтДНК (2.8*16500 нукл)? Точность этих расчетов нужны для физических расчетов, поэтому все показатели надо будет перевести в единицы СИ. и довольно точно.
Заранее спасибо и т.д. и т.п.
***
Все идеи - милости просим в комментарии.
no subject
Date: 2011-05-13 04:09 am (UTC)no subject
Date: 2011-05-13 10:16 am (UTC)ru_biologia, ru_biology,ru_genetics,
no subject
Date: 2011-05-13 11:17 pm (UTC)http://ru-biology.livejournal.com/251989.html
http://ru-genetics.livejournal.com/138534.html
no subject
Date: 2011-05-13 11:17 pm (UTC)no subject
Date: 2011-05-15 10:43 am (UTC)Ще цікаві висновки: наявність ще одного геному в клітині - це досить хороше еволюційне пристосування. Енергетика клітини повністю не залежить від ядра і стану ядерної ДНК. Організму було вигідно виділити мітохондріальні гени в окрему ДНК, мати її у великій кількості, і за рахунок цієї кількості дублікатів убезпечити себе від життєвонебезпечних мутацій. Ядро такої стабільності не дає. Тут цікаво переглянути властивості мембрани самої мітохондрії і її відношення до мутагенних чинників. Теоретично, вона повинна бути стабільнішою і менш чутливішою, ніж ядерна.
no subject
Date: 2011-05-15 10:44 am (UTC)no subject
Date: 2011-05-15 07:17 pm (UTC)http://ru-biology.livejournal.com/251989.html
http://ru-genetics.livejournal.com/138534.html
2 tavarishche - не забывайте писать там комментаторам "спасибо" :)